Скринька творчих доробків - Сторінка 9 - ФОРУМ БУРШТИНА
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 9 з 10«1278910»
ФОРУМ БУРШТИНА » ОСНОВНИЙ РОЗДІЛ » ПОЕТИЧНА СТОРІНКА » Скринька творчих доробків
Скринька творчих доробків
AnastasiaДата: Неділя, 31.07.2011, 14:10 | Сообщение # 121
Повідомлень: 121
Offline
hands hands hands
 
ASIAДата: Середа, 24.08.2011, 09:05 | Сообщение # 122
Повідомлень: 55
Offline
Я - УКРАЇНА!
Я стала незалежною, а далі?
Чому мене плюндрують знов і знов?
Де мова соловейкова пропала
Де щезла віра, радість і любов?

Чому мене розпродують вандали
По заграничних торжищах своїх?
Якого болю ви мені завдали,
Неначе в спину застромили ніж.

Чому залежу я від інвестицій,
Від долара, чи марки, чи рубля?
Я, мов безкрила, зранена орлиця,
Де велич та казацькая моя?

Чому мої сини по заробітках
Гнуть спини на заморських куркулів,
Чому мій люд такий голодний й бідний,
Чому багато в мене ворогів?

Чому одні живуть заможно й сити,
А інші зводять лиш кінці з кінцями,
Чому стараються мене ділити,
Чому кричать й лютують до нестями?

Чи не тому, що вічно так не буде,
Що знов воскресну я в любові Божій,
Що скоро скину машкару облуди
Й зведусь над світом я , велична й гожа.

Що встане мій народ з колін назавжди,
Що сонце засіяє понад нами.
І що зростатимуть мої нащадки
Під жовто-синіми навіки прапорами.

Лиш треба поєднати нам серця,
Подати руки всім, хто жде спасіння.
Тоді до зла не буде вороття,
Тоді народ діждеться воскресіння.
Я КЛИЧУ ВАС - УКРАЇНА!
 
ASIAДата: Середа, 24.08.2011, 09:07 | Сообщение # 123
Повідомлень: 55
Offline
ПІД ОБРАЗАМИ ВМЕРЛА УКРАЇНА
Під образами вмерла Україна -
Розпродали помалечку її.
Страшна, знедолена, скривавлена руїна.
Сини ж бо постаралися свої.

Блакитне небо й золоте колосся
Сплюндроване й разтоптане, а ким?
Чи, може, то лише мені здалося,
Що брат вбиває брата, батька син?

Чи , може, сниться, що навкруг облуда,
Корупція, шахрайство, хабарі?
Чому не схаменетися ви, люди?
Розплющіть очі накінець свої.

Чого ви поховались, боягузи?
Невже не жаль вам свого майбуття?
Відтяти голову страшній медузі
й не буде вже до злого вороття.

Згадайте ви про Бога, святотатці,
Згадайте ви про Матір і Дитя.
Не пошкодуйте для нащадків праці,
Милитвами врятуйте їм життя.

Зверніть до неба ви закриті очі
І розпаліть любов в своїх серцях,
Почуйте ви слова святі, пророчі
І подолайте споконвічний страх.

Згуртуйтеся, ви ж люди, а не звірі,
Подайте поміч тим, хто її жде.
Тоді воздасться всім по їхній вірі,
Тоді над нами сонце лиш зійде.

І лиш тоді воскресне Україна,
Тоді підніметься вона з колін.
І до страшної, бідної руїни
Усі ітимуть на земний поклін.
 
AnastasiaДата: Вівторок, 04.10.2011, 17:51 | Сообщение # 124
Повідомлень: 121
Offline
Із пекла в небо, потім знову вниз,
і криком, щоб ти міг заснути
та ріже волю цей знайомий міст
атракціон життя - боюся не минути.
 
AnastasiaДата: Середа, 02.11.2011, 17:16 | Сообщение # 125
Повідомлень: 121
Offline
Пробач за миті, що болем осідають
За різкість слів, за прикрі помилки
Так шкода, що не можу стати ідеалом
Та в моєму серці - тільки ти.
 
ASIAДата: Неділя, 06.11.2011, 18:54 | Сообщение # 126
Повідомлень: 55
Offline
Ні перед ким не треба вибачатись,
Що не така, як інші хочуть.
Тебе навчили десь літати,
А люди злі - і не пробачать...
 
AnastasiaДата: Неділя, 19.02.2012, 01:00 | Сообщение # 127
Повідомлень: 121
Offline
а хтось забрав мої слова!?
віддайте, бо вже дуже тихо.
на небі вже зійшла зоря! -
а хтось украв у мене втіху
для серця, для душі...життя!
Моє єдине! дещо рідне
натхнення, риму,
всі слова..

Тепер одна я ..
вже так часто
в тісній сиджу я порожнечі
рахую час, ловлю всі миті
коли ти глянеш
Щоб для речень!

Тоді ж живу, тоді ж взлітаю!
І цей політ незнає краю
коли поглянеш так.. ти знаєш!
люблю тебе, мій сон яскравий
 
AnastasiaДата: Середа, 22.02.2012, 01:08 | Сообщение # 128
Повідомлень: 121
Offline
Дякую

З'явився напис десь на небі про божевільні амплітуди,
про мокре небо десь над Віднем
про хащі тихі , про медузи..
З'явився напис так доречно,
коли вже я складала речі
коли вже я зібрала роси,
змотала коси й папіроси
зкурила всі, так наче вічність мене чекає за порогом.
Цей напис врятував від смерті,
та навіть краще - від безсмертя
бо я ж завжди шукала хижку, де можна б було прихиститись
на рік, на два забутись в лісі,
щоб тільки ти забув про лихо..

з тобою колить цілуватись, а в лісі ти би міг не бритись.

П.С.
Давай завжди шукати в небі,
те що рятує нас від смерті.
чи навіть краще - від безсмертя.
 
AnastasiaДата: П’ятниця, 23.03.2012, 19:14 | Сообщение # 129
Повідомлень: 121
Offline
Хто?

То хто мій кат?
хто викине непотріб в торбу?
хто скине з крил моїх замершу біль?
хто візьме меч?...мені вже не потрібна гордість
хто буде вбивцею таких шалених мрій?
хто роздягне моє вже тихе тіло!?
заплющить очі на слабкі місця?
хто і для кого? невже не зрозуміло?
Це ти! Будь сильним! Я вже без лиця.
 
AnastasiaДата: Вівторок, 03.04.2012, 02:41 | Сообщение # 130
Повідомлень: 121
Offline
він говорив, та сонце вже заснуло
вже пролітали зорі як птахи
і все лунала розповідь знайома
про те що було, про старі часи

і ось та мить, коли я міг заснути,
та вітер в шибку вдарив наче грім
і знов почув історію "цікаву"
я зрозумів, цей час не був моїм..
 
ASIAДата: П’ятниця, 06.04.2012, 18:18 | Сообщение # 131
Повідомлень: 55
Offline
Круто.
 
AnastasiaДата: Четвер, 19.04.2012, 12:26 | Сообщение # 132
Повідомлень: 121
Offline
вона не має рук
та тільки очі..,
а може то не очі,
але щоночі
я бачу світла два неначе сонця
і хтось уже закрив свої віконця
назавжди!..ринув в небуття..
я думаю, так починається
саме життя..
та стільки смутку, болі
гіркоти
пробач, що тут тебе не вберегли.

і сонце твоє буде вічно гріти,
яскравим світлом. Не зів'януть квіти.
 
ASIAДата: П’ятниця, 20.04.2012, 08:09 | Сообщение # 133
Повідомлень: 55
Offline
Свічки, і квіти, і хрести...
На віях холод і печаль...
Позаду спалені мости...
Попереду - дорога вдаль...

Самотній мікрофон затих...
Смичок вже не торкне струну...
І тиша так дзвенить про тих,
Хто викупив свою вину...

Усмішка, погляд, жест руки -
Так пам'ять кадри видає...
Не важить: мить, а чи роки
Господь життя нам роздає...

Важливо, що не спопелів...
Горів, як полум'я, жаркий...
Не було сірих півтонів...
І тільки слід в кінці гіркий...


Сообщение отредактировал ASIA - П’ятниця, 20.04.2012, 08:09
 
AnastasiaДата: Четвер, 31.05.2012, 01:06 | Сообщение # 134
Повідомлень: 121
Offline
Непідвладний

Прокинулась, окинула все зором ясним -
навколо лід, і сніг... навіки холод
чому я відкривала очі, власне?
повсюди гнів, а сон неначе солод.

Та я не злякалась і встала на ноги
і сонце створила, для неба, для тебе
відкинула втому і всі настороги
закликала вітер і краплі лиш треба

Та дощ не заставив на себе чекати,
котилися ріки із неба на землю,
і сонячні руки прийшли зігрівати
І виросли трави! і світ став на ноги!

У квітах тих - море любові безмежне,
в повітрі літають молекули щастя
я закохалась! Я знову у казці!
і час підкорився простій дівчині Насті!

...а був непідвладний...
 
ASIAДата: Субота, 02.06.2012, 00:51 | Сообщение # 135
Повідомлень: 55
Offline
А дівчина Настя зовсім не проста. Вони, ці Насті, такі складні і непідвладні. ;)
 
ФОРУМ БУРШТИНА » ОСНОВНИЙ РОЗДІЛ » ПОЕТИЧНА СТОРІНКА » Скринька творчих доробків
Сторінка 9 з 10«1278910»
Пошук: